Бажаю ВАМ творчого натхнення!

Учителю, надихни мене на світлу творчість!             Саме ці слова нашого учня (учня кожного з нас) червоною стрічкою проходять крізь однойменну книгу Шалви Амонашвілі.  Тягнуся  до гуманної педагогіки всім серцем та щось в мені не може  зреалізуватися.

          На магістральній (не) конференції #мінi-EdCampKonotop знову зібралися предагоги-гуманісти, серед яких Станіслав Крук, Валентина Матяшук, Вячеслав Гаврилькевич, Ігор Єрметов, Валентина Безвершук, Анна-Марія Богосвятська. Дивуюся мудрості та світобаченню цих людей. Їх спокій, щирість, готовність зрозуміти та підтримати підкупають.

           Нарешті збулася моя мрія і я потрапила на майстерку до Анни-Марії. Позаздрила вчителям зарубіжної літератури, мистецтва, які не мають ЗНО, а відповідно можуть виділяти свої урочні годинки на уроки мислення, уроки спілкування, уроки баченння, уроки сприйняття.... Здається саме на таких уроках у найбільшій мірі відкриваються Душі та встановлюються Міжособистісні Зв'язки. Прекрасні ідеї таких уроків та їх елементів тепер маю у себе у форматі  брошур  під авторством Анни-Марії. . Їх також можна знайти і на блозі Анни-Марії Богосвятської "НАТХНЕННИК"

          Надихнулася. Наповнилася.

          Дорогою з Конотопа на Львів читала книги Шалви Амонашвілі, які придбала на зустрічі: баладу про виховання "Мистецтво родинного вихрвання" , бо кожен із учителів є батько чи мати  і працює з батьками своїх учнів та "Сповідь батька синові".

          Та особливо зачепило мене звертання учня з книги "Учитель, надихни мене на творчість", яке я перечитувала та перечитувала, аналізувала, вдумувалася, намагалася розібратися у ситуаціях та подіях, що вже сталися зі мною, учителем.  Пропишу, і ще раз занурюся у глибину та простоту цих слів:

                           О, милий Учителю мій!

Прошу Тебе, не торкайся  мене без любові і без віри у мої здібності.

Відходь від авторитаризму.

Не намагайся стандартизувати мене і не дозволяй нікому стандартизувати Тебе.

Спали в собі страх перед керівництвом.

Зніми з лиця брехливі маски суворості, недовіри.

Віджени від себе думки, що принижують Твою високу гідність.

Здавай в архів своє роздратування та злобу.

Не тисни на мене оцінками, контрольними, тестами, екзаменами, змаганнями, конкурсами.

Не тягни мене до знань, не примушуй зубрити, навчатися без бажання.

Не дивися на мене як на зайву людину в цьому житті.

Не приходь до мене без натхнення на творчість і самовдосконалення.

Всі ці непорозуміння авторитарності створюють  прірву між  мною і Тобою, вони роблять нас глухими один до одного. 

           Здається доля краще знає, у який момент життя тобі треба зустрітися саме з цими людьми, почути саме такі слова. 

                                                                      Дякую Доле, за цей урок

                                                                      Я тебе почула Доле. Я тебе почула Мій учню!

Бажаю всім Творчого натхнення, щоб надихатися і надихати на світлу творчість!