Казка Пряма. Промінь. Відрізок.
Пряма. Промінь. Відрізок.
- Як ця лінія називається? Довга вона чи коротка?
Одного разу Точка подумала" Як же я зможу про все дізнатися, якщо завжди буду жити на одному місці?! Вирушу я у подорож!"
Сказано-зроблено. Вийшла точка на пряму лінію і пішла по ній. Йшла-йшла по прямій лінії. Довго йшла. втомилась. Зупинилась і каже:
- Чи довго я ще буду ходити? Чи скоро кінець прямої лінії?
Засміялася Пряма:
- Ех ти, Точка! Ти ніколи не дійдеш до кінця. Хіба ти не знаєш, що у прямої немає кінця?
- Тоді піду в іншу сторону,- сказала Точка. - Я мабуть не туди пішла.
- І в іншій стороні не буде кінця. У прямої лінії зовсім немає кінців.
Зажурилась Точка.
- Як же мені бути? Що ж мені так і доведеться йти і йти без кінця?
- Якщо ти не хочеш ходити без кінця, давай покличемо на допомогу Ножиці.
- Давай покличемо, - зраділа Точка. - А для чого Ножиці?
- Зараз побачиш, - відповіла Пряма.
Тут звідки не візьмись, з’явились Ножиці, клацнули перед носом Точки і розрізали пряму.
- Ура! - закричала Точка. - Ось і кінець утворився! Ай да Ножиці! А зараз зробіть, будь-ласка, кінець з другої сторони.
- Можна і з другої, - послухались Ножиці.
- Як цікаво! - вигукнула Точка. - Що ж із моєї прямої утворилось? З одного боку кінець і з другого кінець. як це називається?
- Це відрізок, сказали Ножиці. - Тепер ти, Точка, на відрізку прямої.
- Відрізок прямої, відрізок прямої, - із задоволенням повторила точка, прогулюючись по відрізку від одного кінця до іншого.
- Я запам’ятаю цю назву. Мені подобається на відрізку! Тут я влаштую свій дім. Але пряма мені теж подобалась. Шкода, що її не стало. Адже тепер замість прямої є мій відрізок і ще два цих ... не знаю.як їх назвати. Теж відрізки?
- Ні. - відповіли Ножиці. - Адже у ни х кінець тільки з однієї сторони, а з іншої кінця немає, І називаються вони інакше.
- А як вони називаються?
- Променями. Це промінь.
- А! - радісно сказала Точка. - Я знаю, чому вони так називаються. Вони схожі на сонячні промені.
- Так, - підтвердили Ножиці. - Сонячні промені йдуть від Сонця без кінця якщо тільки не зустрінутьчого-небудь на своєму шляху. Наприклад, Землю, Місяць або супутник.
- Значить, із прямої ось що вийшло: мій відрізок і два промені. А пряма зникла. Ножиці, зробіть, будь-ласка, пряму знову! Тільки так, щоб і мій відрізок залишився!
- Ні, ми цього зробити не можемо. Хіба що покликати на допомогу Циркуля і Лінійку.
Тут Ножиці покликали помічників. Прийшли Циркуль із лінійкою і взялися за роботу. Циркуль приклав до Лінійки спочатку один промінь, а потім інший, підтягнув їх один до одного і з’єднав кінцями. Та так гарно з’єднав, що отрималася точно така ж пряма лінія, як була раніше. І як не старалася Точка, не могла знайти місце з’єднання променів.
Зраділа Точка, що її знайома пряма, яка подарувала їй дім-відрізок, знову ціла і неушкоджена. " Отже, - подумала вона, з прямої можна вирізати ще один відрізок або навіть кілька відрізків".
Попросила Точка Ножиці і вони нарізали з прямої багато різних відрізків. І коротких, і довгих. А Циркуль з Лінійкою знову з’єднали промені, що залишились. І всі побачили,що пряма знову ціла і не пошкоджена.
Коментарі
Дописати коментар